Вітаю Вас Гість!
Четвер, 2017-08-17, 2:40 AM
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Bullet 
Мистецький форум » Проект "Знані митці України 20 ст" » Школи » Нарбутовці
Нарбутовці
uartДата: Вівторок, 2005-12-13, 8:13 PM | Повідомлення # 1
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 138
Репутація: 5
Статус: Offline
В часописі РОДОВІД (число 7/1994 р) знайшла цікаву статтю Олени Лагутенко (мистецтвознавець) "Книжкова графіка нарбутовців".... Відскановано репродукції з тієї статті і викладено Т У Т ....
А от щодо передруку статті - нема впевненості, що все юуде коректно по відношенню до автора статті... Чи можна передруковувати такого роду статті (З вказанням автора і джерела) для викладення в Інтернет?
Хтось знає?..
То викладати чи ні?..
 
ЧугайстрДата: Неділя, 2007-02-11, 0:42 AM | Повідомлення # 2
Студент
Група: Модераторы
Повідомлень: 216
Репутація: 1
Статус: Offline
Ну, на скільки мені відомо, це можливо з вказанням джерела та авторства.
Як варіант видалити з тексту пару речень, а все інше подати, як цитату (бух в лапки) із зазначенням того ж таки авторства і джерела. Таким чином взагалі проблем не має бути.

А взагалі, ненавиджу копірайт.
Для мене (с)=$


 
uartДата: Неділя, 2007-02-11, 5:12 PM | Повідомлення # 3
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 138
Репутація: 5
Статус: Offline
Quote (Чугайстр)
А взагалі, ненавиджу копірайт.
Для мене (с)=$

Незрозуміла про $... поясниш?;)
 
ЧугайстрДата: Понеділок, 2007-02-12, 1:10 AM | Повідомлення # 4
Студент
Група: Модераторы
Повідомлень: 216
Репутація: 1
Статус: Offline
Ну, коротше... хоча ні, коротко не вийде. Бо хочу, щоб мене вірно зрозуміли .
(с) в будь-якому вигляді пов"язаний з грошима. Ні я розумію, що це в першу чергу запобіжний засіб, аби на творах (в данному випадку мистецтва чи публіцистики) не заробляли гроші ті, хто до них (творів), м"яко кажучи, не мають жодного відношення. Але мене дратує, коли копірайт використовують як заробляння грошей. Я усвідомлюю, що світ черствий і меценатів на всіх не вистачає. Але коли автори здіймають гвалт через використання їх "робіт" на безкоштовних ресурсах (із зазначенням авторства) і вимагають гроші з цих ресурсів, які самі з цього нічогісінько не мають, то це вже жлобство і елементарна недалекоглядність. Інтернет робить мистецтво доступнішим. Але звісно ж таких копірайтер-митців не цікавить доступність. Їх цікавить сума, яку їм відвалять за ексклюзивність.
Буває й інша ситуація. Людинка собі творить щось для себе і не думає про заробляння на цьому. Далі програється сценарій ідентичний вищевказаному. І - опа "Так я виявляється ого-го! Тоді давайте мені мої грошики!" (підкреслюю йдеться про викладення на безкоштовних, або копійчаних ресурсах, як наприклад нещодавно спочивший "НАШ")
Ось до такого копірайту я й застосовую рівність (с) = $
Відразу зроблю обмовку: прикро, прикро і ще раз прикро, що мистецтву доводиться мати справу з грошима, але таке життя сьогодні.
ArtBasel forever, а все інше побоку... нажаль. Хоча... хоча, все в наших руках. І найсильніша наша зброя - це ігнор.
Ігнор АртБазель! Ігнор Бієналє! (про Бієналє поясню пізніше в окремій темі)


 
BulletДата: Четвер, 2007-02-15, 0:25 AM | Повідомлення # 5
Майстер
Група: Администраторы
Повідомлень: 366
Репутація: 6
Статус: Offline
Чугайстр, дуже всьо відносно... мені досі неприємно, що мої картинки один в один перемалювали і надрукували в книжці, яка продається нині навіть в магазинах, а якось вирішити ту справу навіть не захотіли.. а я ж хотіла не грошей, а лише сатисфакції за крадіжку :(...

Стосовно вільних інтернет=ресурсів, ви, безумовно, праві... я розглядаю це як класний безплатний піар smile Щоправда, до мене часто звертаються спершу, ніж повісити щось моє на свій сайт.. Це приємніше вдвічі :)


 
ЧугайстрДата: Четвер, 2007-02-15, 1:19 AM | Повідомлення # 6
Студент
Група: Модераторы
Повідомлень: 216
Репутація: 1
Статус: Offline
Згоден!
Шану автору!
Ганьба Цахесам-плагіаторам!
Гроші ... ой, нікуди без них, нажаль

Блін... хочу бути безсмертним! Першу частину безсмерття витратити на гроші, а протягом другої - гроші на себе і на те, що дійсно варте моєї уваги та сил...




Повідомлення відредагував Чугайстр - Четвер, 2007-02-15, 1:20 AM
 
BulletДата: Четвер, 2007-02-15, 9:12 PM | Повідомлення # 7
Майстер
Група: Администраторы
Повідомлень: 366
Репутація: 6
Статус: Offline
Чугайстр, та хто ж так не захоче?:)

 
СхіднякДата: Середа, 2009-07-22, 8:59 PM | Повідомлення # 8
Шанувальник мистецтва
Група: Проверенные
Повідомлень: 53
Репутація: 0
Статус: Offline
Quote (Bullet)
...Стосовно вільних інтернет=ресурсів, ви, безумовно, праві... я розглядаю це як класний безплатний піар...

Але не забувайте і Ваших щирих шанувальників з донецьких форумів "Поштовх" та "Наша Хата".

Як будуть час \ сили \ натхнення - зайдіть та порадуйте спільноту Вашими розкішними котами чи "оселедцевими панями", чи ще якоюсь захмарно-незбагненною смакотою....


Показувати можна тільки зрячим.
Співати пісню - тільки тим, хто чує.
Даруй себе тому, хто буде вдячним,
Хто розуміє, любить і цінує._______ Омар Хайям (http://ukrart.lviv.ua/)
 
uartДата: Середа, 2009-07-29, 12:56 PM | Повідомлення # 9
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 138
Репутація: 5
Статус: Offline
Віднайшли в українській Вікіпедії статтю про Нарбута, що є дуже приємно!

http://uk.wikipedia.org/wiki/Юрій_Нарбут


Гео́ргій (Ю́рій) Іва́нович На́рбут (*25 лютого (9 березня) 1886, Нарбутівка — †23 травня 1920, Київ) — визначний український та російський художник-графік.

Біографічні відомості

Народився Георгій Іванович Нарбут 25 лютого 1886року, на хуторі Нарбутівці біля Глухова (зараз Сумської області) в сім'ї, яка походила з старого, але збіднілого дворянского роду. Георгій Нарбут мав молодшого брата Володимира Нарбута, який в майбутньому став відомим поетом. Початкову художню освіту здобув самотужки. В 1906-17 жив у Петербурзі. Деякий час вчився в І. Білібіна і М. Добужинського. В 1909 удосконалював майстерність у Мюнхені, в школі Холлоші. Після повернення до Петербургу став членом мистецького об'єднання «Світ мистецтва» («Мир искусства»). В 1910-12 працював над ілюстраціями до казок Г.-X. Андерсена, байок І. Крилова, народних казок.

Будучи добрим знавцем українського стародавнього мистецтва і геральдики, Нарбут виконав безліч гербів, ілюстрував або оформлював Малоросійський Гербовник (В. Лукомського і В. Модзалевського, 1914), «Герби гетьманів Малоросії» (1915), «Старовинна архітектура Галичини» (Ю. Лукомського, 1905), «Стародавні садиби Харківської губернії» (1917) та ін. Н. кожного літа приїздив в Україну до Глухова, де вивчав пам'ятки української старовини. Свій герб Н. підписав «Мазепинець полку Чернігівського, Глухівської сотні, старшинський син, гербів і емблем живописець» (1912).

У березні 1917 переїхав до Києва. Нарбут створював ескізи військових мундирів армії України, оформлень упаковок та етикеток для українських товарів. Розробив поштові марки Української народної республіки в тридцять, сорок і п'ятдесят шагів. У вересні 1917 став професором графіки новоствореної Української Академії Мистецтв, а з грудня 1917 (за іншими даними, з лютого 1918) — її ректором. В цей період Нарбут виконав цикл українських державних паперів, крім марок він розробляв, банкноти, грамоти, листівки. Георгій Нарбут розробив проекти Державного Герба і Печатки Української держави. 18 липня 1918 р. гетьман Скоропадський затвердив спроектовану Нарбутом малу Державну печатку — зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. Згодом співпрацював з журналами «Наше минуле», «Зорі», «Солнце Труда», «Мистецтво» та ін. До учнів і послідовників Нарбута належать М. Кірнарський, П. Ковжун, Р. Лісовський, Л. Хіжинський, І. Мозолевський, А. Могилевський, Л. Лозовський, А. Середа.

Помер Георгій Нарбут 23 травня 1920 у Києві від тифу. Син художника, Данило Георгійович Нарбут (1916—1998) — відомий художник, вояк УПА, лауреат Шевченківської премії, творчість якого базувалась переважно на мотивах української історії і етнографії.

Творчість

Творчість Георгія Нарбута — це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його по праву називали одним з найвизначніших графіків сучасності. Рання творчість Нарбута зазнала значного впливу широковідомого об'єднання художників «Світ мистецтва». Крім творчості художників «Світ мистецтва» у галузі театрально-декораційного мистецтва та книжкової графіки, визначальний вплив на Нарбута справило давнє українське малярство і графіка XVII—XVIII століть, геральдика українських родів, графіка українських рукописів і стародруків. З часом Нарбут виріс у глибоко оригінального митця, довкола якого утворилась ціла школа з його послідовників у галузі графіки й ілюстрування книжок. Ним, разом з його сучасниками: Василем Кричевським, Тимофієм і Михайлом Бойчуками, Іваном Падалкою, Василем Седлярем, Оленою Кульчицькою, Антоном Середою, Олексою Новаківським, Петром Холодним та іншими майстрами започаткував стильові ознаки українського мистецтва 20 — 30-х років.

Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка», в якій художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, рисунка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.

Останнім великим мистецьким задумом нарбута було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, але через передчасну смерть він встиг виконати лише одну ілюстрацію.

 
BulletДата: Середа, 2009-07-29, 12:58 PM | Повідомлення # 10
Майстер
Група: Администраторы
Повідомлень: 366
Репутація: 6
Статус: Offline
Шрифти Нарбута на сайті http://fonts.org.ua/ , дивіться там вкладку *традиційні шрифти*.

 
Мистецький форум » Проект "Знані митці України 20 ст" » Школи » Нарбутовці
Сторінка 1 з 11
Пошук: