Мистецька толока

Адреса: Санкт-Петербург, Ліговской пр. 74, 5-й поверх 334-98-36
Вівторок-Субота 14:00 – 22:00

Людина нашого часу бачить світ малюнками, уривками, фрагментами. Картину в цілому побачити просто не реально. Небо в мегаполісах затуляють гігантські банери. Повітря перевантажене гігабайтами інформації. Аби почуватися у цьому середовищі комфортно, людям зручніше одягати маски. На картинах з нової серії Рутама мірзоєва ці маски, судячи з усього, до їх носіїв щільно приросли.
Мірзоєв оперує простими образами, які бере з зовнішнього світу та подає їх цими звичними для нашого ока фрагментами. Просто вживлює в них декілька неочікуваних моментів. Іноді вони доволі жахливі, але досить звичні для людей епохи екранного фанатизму: наприклад, в кого з його героїв, як в треш-горрорі, може розвалюватися на частини обличчя.

Нпівроботи та напівклоуни, покемони та інші кіборги – набір персонажів, яких нам представляє художник. Їх серйозність, порожні невиразні очі, невиразні пози та жести попервах не викликають жодних емоцій. Стьоб з серйозним обличчям; смішні картинки з кумедними зайченятками та паяцами, щоправда, виконаних в серйозних тонах. Але поступово ці уламки реальності Мірзоєва починають насторожувати.

Картини Мірзоєва – приклад того, як найпростіші, невигадливі сюжети можна показати у найнеочікуваніший, часом навіть жорсткий спосіб. Якщо раніше цей художник залицявся до всім знайомим рекламних образів, будучи, як й більшість українців, «уорхолівцем», то зараз він ближче до того, про що пише сучасна література на прикладі Уельбека. Порожнеча, самотність та передчуття фіналу. Але, на відміну від Уельбека, Мірзоєв говорить не про майбутнє – його цікавить те, що відбувається в даний момент. Тому поп-арт для нього вже не метод, а принципі, як і фото реалізм, до якого він часто вдавався. Тепер все ще лаконічніше: цитати втратили свій сенс, а його останні почасти позбавлені фарб.

В контексті того, що «виробляють» актуальні українські художники, Мірзоєву вдалося створити власний, легко пізнаваний стиль. Якщо подивитися на творчість Рутама Мірзоєва з боку, то це дуже яскравий, влучний, хвилюючий арт. Він виріс на сході постмодерну, але не виключено, що вже може належати до нового циклу в історії мистецтва, назву якому ще не вигадали. З іншої боку, якщо не перейматися змістом того, що малює цей художник і не шукати в мистецтві філософії, то його роботи – такі собі кумедні картинки ні про що, близькі та зрозумілі абсолютно усім.