Заслужений майстер народного мистецтва Микола Вакуленко нині отримав визнання побратимів по ремеслу, а його роботи - всенародну любов. Якщо навіть ви не цікавитесь керамікою, та неодмінно на ялтинській набережній, Андріївському узвозі у Києві або ж на ярмарках народної творчості бачили його витвори - дотепні, з самобутнім характером: козаки і гречкосії, бабуні і молодички, коти і собаки. Хочеш - не хочеш, а мимоволі зупинишся, замилуєшся і неодмінно усміхнешся. Образи Вакуленківської фантазії підхопили інші гончарі по всіх кінцях України, і вже тепер мистецтвознавці можуть говорити про школу Вакуленка. Миколі Вакуленку, либонь, на роду було написано знайти свою дорогу до гончарства. Пращури Миколи м’яли глину, ліпили з неї різні дива і віддавали у обійми палкого полум’я. Така і його доля, а долю не об’їдеш, не обійдеш... Як писав Шевченко, «той мурує, той руйнує...» Художник-кераміст Микола Вакуленко
http://vakulenko.ukrlife.org/
файний щезник 
